Ліцензії мовникам краще видавати на конкурсній основі, ніж через аукціони – експерти

Перегляди: 2138
Додано: 2013-09-12 12:51:56 (E.v.g.)
Оновлено: 2018-12-17 19:46:01 (E.v.g.)

Робоча група з підготовки нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення» при Комітеті з питань свободи слова та інформації ВР повернулася до ідеї надавати ліцензії мовникам на конкурсній основі. Раніше більшість членів робочої групи підтримувало ідею аукціонів, вважаючи конкурси необ'єктивними. Про це йшлося під час розширеного засідання робочої групи «Реформа українського законодавства щодо аудіовізуальних послуг: удосконалення процедур ліцензування та нагляду», що відбулося в парламенті 11 вересня.

 

Голова робочої групи медіа експерт Дмитро Котляр представив присутнім напрацьований проект законопроекту, акцентувавши увагу на найважливіших моментах: ліцензування мовників та питання нагляду Нацради з питань телебачення і радіомовлення за їх діяльністю.

 

Юрист Юрій Крайняк запропонував під час конкурсів віддавати перевагу телерадіоорганізаціям, які мають досвід роботи. Проти цієї пропозиції виступила представник НАМ Ольга Большакова. Вона вважає, що такою перевагою Нацрада може перекрити можливість потрапляти на ринок новим організаціям.

 

Таку норму назвала недемократичною і експерт Ради Європи Ів Саломон. Вона порадила на конкурсах звертати увагу не тільки на програну пропозицію, а й бізнес-плани компаній. За її словами, не варто також вписувати в ліцензію людей, які робитимуть той чи інший канал,бо вони можуть звільнитися, а каналу доведеться переоформлювати ліцензію. А програмна концепція і фінансовий план, які мають розглядатися в комплексі, - вкрай необхідні, вважає вона. При цьому Нацрада повинна мати фахівців, які зможуть адекватно оцінити ці документи, сказала Ів Саломон. «Важливо прописати так ліцензію, щоб мовник, отримуючи її, дотримувався обіцянки і показував ті програми, які обіцяв. А якщо ні, то позбавлявся ліцензії. І регулятор знову би виносив її на конкурс», - зазначила Ів Саломон. Загалом вона експерт підтримала роботу над проектом. «Я думаю, що цей проект стане одним з найкращих у Європі», - сказала вона.

 

Ів Саломон вважає, що в Нацраді повинні бути фахівці, які здані адекватно оцінювати подані мониками документи і бізнес-плани

 

Дискусійним також виявилося питання ліцензування супутникового телебачення. На думку членів Нацради, ліцензування супутникових мовників дасть можливість наглядати за їх діяльністю. «Є мовник у реєстрі, тоді він - наш клієнт. Немає в реєстрі, і він порушує законодавств,  тоді він - клієнт правоохоронних органів», - сказав член Нацради Микола Фартушний.

 

Відповідно до проекту, компанія, яка розпочинає мовлення на супутнику, повинна повідомити про це Нацраду, яка в свою чергу занесе ці дані до реєстру. Таким чином супутниковий мовник не повинен отримувати ліцензію і якісь дозвільні документи від Нацради. Але внесення до реєстру дасть можливість Нацраді відреагувати у разі, якщо мовник здійснюватиме мовлення з порушеннями закону.

 

Присутні обговорили також варіанти посилення механізмів нагляду регуляторного органу.

 

Члени робочої групи домовилися внести пропозиції, які були висловлені на розширеній зустрічі. Наступне засідання - 20 вересня.

 

Розширене засідання робочої групи, в якому взяли участь народні депутати, члени Нацради, представники медійної галузі і громадських організацій, юристи і журналісти, відбулося за підтримки проекту Ради Європи і Посольства Канади «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі».

 

«Телекритика»



Наші друзі та партнери:


<<
Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні 2006-2024
>>